непоквапливість

НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий.

Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 410).

Значення в інших словниках

1. непоквапливість — непоква́пливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непоквапливість — -вості, ж. Абстр. ім. до непоквапливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непоквапливість — НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий. Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах