1. Словник української мови в 11 томах

непоквапливість

НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий.

Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоквапливість — непоква́пливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непоквапливість — -вості, ж. Абстр. ім. до непоквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоквапливість — НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий. Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах