1. Словник української мови в 11 томах

непоквапливий

НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, а, е. Який не квапиться; якому не властива поквапливість.

Софрон — завжди спокійний, врівноважений та непоквапливий, що й не ходив, а величаво цибав, — на цей раз біг, наче якийсь шустрий хлопчик (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 94);

// Власт. тому, хто не квапиться.

У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (Шиян, Партиз. край, 1946, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоквапливий — непоква́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непоквапливий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. непоквапливий — -а, -е. Який не квапиться; якому не властива поквапливість. || Власт. тому, хто не квапиться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непоквапливий — НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Який нестарається, не намагається якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію; неспішний, неквапливий. Словник української мови у 20 томах
  5. непоквапливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови