непокараний

НЕПОКА́РАНИЙ, а, е. Якого не покарали.

Значить, мовчання непокараних злочинців було ще однією спробою замилити всім очі? (Шовк., Інженери, 1956, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокараний — непока́раний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непокараний — -а, -е. Якого не покарали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непокараний — НЕПОКА́РАНИЙ, а, е. Якого не покарали. Значить, мовчання непокараних злочинців було ще однією спробою замилити всім очі? (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах