Орфографічний словник української мови

непокоєння

непоко́єння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непокоєння — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
  2. непокоєння — -я, с. Дія за знач. непокоїти і непокоїтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непокоєння — НЕПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. непоко́їти і непоко́їтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. непокоєння — НЕПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. непоко́їти і непоко́їтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (Соц. твар., 2, 1956, 55).  Словник української мови в 11 томах