непокоєння

непоко́єння

-я, с.

Дія за знач. непокоїти і непокоїтися.

Значення в інших словниках

1. непокоєння — непоко́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. непокоєння — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
3. непокоєння — НЕПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. непоко́їти і непоко́їтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. непокоєння — НЕПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. непоко́їти і непоко́їтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (Соц. твар., 2, 1956, 55).  Словник української мови в 11 томах