Великий тлумачний словник сучасної мови

непокоєний

непоко́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. непокоєний — непоко́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непокоєний — НЕПОКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до непоко́їтися. Мати, непокоєна відсутністю сина, довго не могла заснути (з газ.).  Словник української мови у 20 томах