непокоєний

НЕПОКО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до непоко́їтися.

Мати, непокоєна відсутністю сина, довго не могла заснути (з газ.).

Значення в інших словниках

1. непокоєний — непоко́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непокоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови