1. Словник української мови у 20 томах

непокоєний

НЕПОКО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до непоко́їтися.

Мати, непокоєна відсутністю сина, довго не могла заснути (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокоєний — непоко́єний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непокоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови