непокоєний
непоко́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непокоєний — непоко́єний прикметник Орфографічний словник української мови
- непокоєний — НЕПОКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до непоко́їтися. Мати, непокоєна відсутністю сина, довго не могла заснути (з газ.). Словник української мови у 20 томах