непокоєний

непоко́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокоєний — непоко́єний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непокоєний — НЕПОКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до непоко́їтися. Мати, непокоєна відсутністю сина, довго не могла заснути (з газ.). Словник української мови у 20 томах