Орфографічний словник української мови

непомалу

непома́лу

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непомалу — присл., розм. Сильно, добре, надто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непомалу — НЕПОМА́ЛУ, присл., розм. Сильно, дуже добре, великою мірою. [2-й козак:] Вони мене дивують непомалу: Як можна так прожити, як вони – Серед степів, без хати, без родини (В. Самійленко); Ой з-за гори, ой да з-за лиману Та віє вітер непомалу (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. непомалу — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
  4. непомалу — НЕПОМА́ЛУ, присл., розм. Сильно, добре, надто. [2-й козак:] Вони мене дивують непомалу: Як можна так прожити, як вони — Серед степів, без хати, без родини (Сам., II, 1958, 34); Ой з-за гори, ой да з-за лиману Та віє вітер непомалу (Стельмах, II, 1962, 337).  Словник української мови в 11 томах