непомалу

НЕПОМА́ЛУ, присл., розм. Сильно, добре, надто.

[2-й козак:] Вони мене дивують непомалу: Як можна так прожити, як вони — Серед степів, без хати, без родини (Сам., II, 1958, 34);

Ой з-за гори, ой да з-за лиману Та віє вітер непомалу (Стельмах, II, 1962, 337).

Значення в інших словниках

1. непомалу — непома́лу прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. непомалу — присл., розм. Сильно, добре, надто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непомалу — НЕПОМА́ЛУ, присл., розм. Сильно, дуже добре, великою мірою. [2-й козак:] Вони мене дивують непомалу: Як можна так прожити, як вони – Серед степів, без хати, без родини (В. Самійленко); Ой з-за гори, ой да з-за лиману Та віє вітер непомалу (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. непомалу — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови