непомильний
НЕПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не містить, не має в собі помилок; безпомилковий.
Як і завсігди у Галушківського, рахунки були цілком непомильні, — причепитися в їх не було до чого (Гр., II, 1963, 92);
Нехай водити буде вас [нащадків] Прадавня думка непомильна: Всього себе, увесь свій час Віддай отчизні неподільно (Черн., Поезії, 1959, 403).
Словник української мови (СУМ-11)