Словник української мови у 20 томах

непомильний

НЕПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Який не містить, не має в собі хиб, помилок; безпомилковий.

Як і завсігди у Галушківського, рахунки були цілком непомильні, – причепитися в їх не було до чого (Б. Грінченко);

Нехай водити буде вас [нащадків] Прадавня думка непомильна: Всього себе, увесь свій час Віддай отчизні неподільно (Микола Чернявський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непомильний — непоми́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непомильний — Непохибний, БЕЗПОМИЛКОВИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. непомильний — див. правильний  Словник синонімів Вусика
  4. непомильний — -а, -е. Який не містить, не має в собі помилок; безпомилковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непомильний — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ...  Словник синонімів української мови
  6. непомильний — Непоми́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. непомильний — НЕПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не містить, не має в собі помилок; безпомилковий. Як і завсігди у Галушківського, рахунки були цілком непомильні, — причепитися в їх не було до чого (Гр.  Словник української мови в 11 томах