непомильний
НЕПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не містить, не має в собі хиб, помилок; безпомилковий.
Як і завсігди у Галушківського, рахунки були цілком непомильні, – причепитися в їх не було до чого (Б. Грінченко);
Нехай водити буде вас [нащадків] Прадавня думка непомильна: Всього себе, увесь свій час Віддай отчизні неподільно (Микола Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)