непротивлення

непроти́влення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. непротивлення — -я, с., книжн. Покірність, поступливість. Непротивлення злу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: (1) Непроти́влення злу [наси́льством] – релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І.  Словник української мови у 20 томах
3. непротивлення — НЕПРОТИ́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.: Непроти́влення злу [наси́льством] — релігійно-філософське вчення Л. Толстого про подолання зла шляхом покори, примирення з ним. Вчення Толстого про непротивлення злу насильством він [І.  Словник української мови в 11 томах