Орфографічний словник української мови

непізнання

непізна́ння

іменник середнього роду

вживається переважно у фразеологізмі

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непізнання — -я, с. Те саме, що невпізнанність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непізнання — НЕПІЗНА́ННЯ, я, с. (1) До непізна́ння – так, що не можна пізнати. Довго вдивлявся [Спориш] в кроваве, до непізнання розтрощене лице Панталахи (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. непізнання — НЕПІЗНА́ННЯ, я, с.: До непізна́ння- так, що не можна пізнати. Довго вдивлявся [Спориш] в кроваве, до непізнання розтрощене лице Панталахи (Фр., II, 1950, 264).  Словник української мови в 11 томах