Орфографічний словник української мови

нервюра

нервю́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нервюра — нервю́ра (франц. nervure, букв. – прожилки) 1. Каркас крила літака. 2. архіт. Виступаюче і профільоване ребро, головним чином готичного хрестового склепіння.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. нервюра — (фр. — ребро, складка) 1. Арка з тесаних каменів або клинчастих цеглин, що створює каркасну основу хрестового склепіння, яке переважно вживалося у готичній архітектурі. 2. Профільоване ребро, що виступає у склепінні (порівн. гурт).  Архітектура і монументальне мистецтво