нервюра

(фр. — ребро, складка)

1. Арка з тесаних каменів або клинчастих цеглин, що створює каркасну основу хрестового склепіння, яке переважно вживалося у готичній архітектурі.

2. Профільоване ребро, що виступає у склепінні (порівн. гурт).

Значення в інших словниках

1. нервюра — нервю́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нервюра — нервю́ра (франц. nervure, букв. – прожилки) 1. Каркас крила літака. 2. архіт. Виступаюче і профільоване ребро, головним чином готичного хрестового склепіння.  Словник іншомовних слів Мельничука