1. Архітектура і монументальне мистецтво

нервюра

(фр. — ребро, складка)

1. Арка з тесаних каменів або клинчастих цеглин, що створює каркасну основу хрестового склепіння, яке переважно вживалося у готичній архітектурі.

2. Профільоване ребро, що виступає у склепінні (порівн. гурт).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервюра — нервю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нервюра — нервю́ра (франц. nervure, букв. – прожилки) 1. Каркас крила літака. 2. архіт. Виступаюче і профільоване ребро, головним чином готичного хрестового склепіння. Словник іншомовних слів Мельничука