нерушимо —
Присл. до нерушимий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нерушимо —
НЕРУШИ́МО. Присл. до неруши́мий. Вчителька сиділа нерушимо (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
нерушимо —
НЕРУШИ́МО. Присл. до неруши́мий. Ми стояли на смерть — харків’яни, тамбовці, кияни, Щоб рубіни ясні нерушимо зоріли з Кремля (Мур., Слово.., 1949, 41); Вчителька сиділа нерушимо (Н.-Лев., IV, 1956, 77).
Словник української мови в 11 томах