Значення в інших словниках
-
нескінчений —
нескінчений чи нескінченний? Слова, які є в нашому мовному вжитку, але з різним значенням. Нескінчений – незакінчений, незавершений. Нескінчена робота. Нескінченний – той, що триває дуже довго; безконечний. Нескінченні балачки.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
нескінчений —
НЕСКІНЧЕНИЙ – НЕ СКІНЧЕНИЙ – НЕСКІНЧЕННИЙ – БЕЗКОНЕЧНИЙ Нескінчений, прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В.
Літературне слововживання
-
нескінчений —
[неиск’інчеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (незакінчений)
Орфоепічний словник української мови
-
нескінчений —
-а, -е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нескінчений —
НЕСКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова... (Леся Українка); Од волзьких хвиль до берегів Дніпра Лежать шляхи нескінченого бою (Л. Первомайський).
Словник української мови у 20 томах
-
нескінчений —
Нескі́нчений, -на, -не; дієпр.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нескінчений —
НЕСКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Л. Укр., І, 1951, 124); Од волзьких хвиль до берегів Дніпра Лежать шляхи нескінченого бою (Перв., І, 1958, 393).
Словник української мови в 11 томах