Орфографічний словник української мови

несуттєвий

несуттє́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. несуттєвий — -а, -е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний. || у знач. ім. несуттєве, -вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. несуттєвий — НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який не становить суті чого-небудь, не має великого, важливого значення; неістотний. Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах
  3. несуттєвий — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. несуттєвий — НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний; // у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення. Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, III, 1959, 221).  Словник української мови в 11 томах