несуттєвий

НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е.

Який не становить суті чого-небудь, не має великого, важливого значення; неістотний.

Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало);

// у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не становить суті чого-небудь, не має великого, важливого значення.

Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. несуттєвий — несуттє́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несуттєвий — -а, -е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний. || у знач. ім. несуттєве, -вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несуттєвий — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. несуттєвий — НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний; // у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення. Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, III, 1959, 221).  Словник української мови в 11 томах