Орфографічний словник української мови

носильник

носи́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. носильник — -а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. носильник — Носій  Словник чужослів Павло Штепа
  3. носильник — НОСИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.; носій (у 1 знач.). Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою “три”, нарешті поніс чемодани (Я. Гримайло).  Словник української мови у 20 томах
  4. носильник — НОСИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою "три", нарешті поніс чемодани (Грим., Син.., 1950, 12).  Словник української мови в 11 томах