носильник
НОСИ́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.; носій (у 1 знач.).
Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою “три”, нарешті поніс чемодани (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)