нудно —
1》 Присл. до нудний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Про важке, гнітюче почуття, яке переживає хто-небудь. 3》 у знач. присудк. сл. Про стан нудоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нудно —
НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Ю. Шовкопляс); Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Л. Дмитерко); // у знач. присудк. сл. Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не смію (Т.
Словник української мови у 20 томах
нудно —
НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Шовк., Людина..,. 1962, 107); Б’є дятел. Старанно, і довго, й нудно б’є (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 151); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах
нудно —
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. н. п. 2) Приторно. 3) Тошно.
Словник української мови Грінченка