нуждар —
НУЖДА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що злида́р. Оті шпилі і куполи Багатий шляхтич не позводив. Їх світові на вічний подив Вкраїнські нуждарі звели (Д. Павличко).
Словник української мови у 20 томах
нуждар —
НУЖДА́Р, я́, ч., розм. Те саме, що злида́р. Оті шпилі і куполи Багатий шляхтич не позводив. Їх світові на вічний подив Вкраїнські нуждарі звели (Павл., Бистрина, 1959, 33); Сотні й тисячі..
Словник української мови в 11 томах