нюхальник

ню́хальник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. нюхальник — -а, ч., розм. 1》 Той, хто нюхає що-небудь. 2》 Експерт у визначенні запахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нюхальник — НЮ́ХАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто нюхає що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. нюхальник — А, ч., див. нюхало.  Словник сучасного українського сленгу
4. нюхальник — (-а) ч.; мол. Те саме, що нюхало. <...> брат собі шморгає нюхальником <...> (Є. Пашковський, Безодня). ПСУМС, 49.  Словник жарґонної лексики української мови
5. нюхальник — НЮ́ХАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто нюхає що-небудь.  Словник української мови в 11 томах