Словник української мови в 11 томах

нюхальник

НЮ́ХАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто нюхає що-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нюхальник — ню́хальник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нюхальник — -а, ч., розм. 1》 Той, хто нюхає що-небудь. 2》 Експерт у визначенні запахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нюхальник — НЮ́ХАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто нюхає що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. нюхальник — А, ч., див. нюхало.  Словник сучасного українського сленгу
  5. нюхальник — (-а) ч.; мол. Те саме, що нюхало. <...> брат собі шморгає нюхальником <...> (Є. Пашковський, Безодня). ПСУМС, 49.  Словник жарґонної лексики української мови