нюхальний
НЮ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для нюхання.
Вона наливала йому валеріани, давала нюхальну сіль, але Обручов довго не міг заспокоїтися (Тулуб, В степу.., 1964, 500).
Ню́хальний тютю́н; заст. Ню́хальна таба́ка — мелений тютюн, приготовлений для нюхання.
— Іван Федорович наготував на долоні нюхального тютюну і наче чекав, коли його спитають (Трубл., І, 1955, 310);
— Він продає нюхальну табаку і простий тютюн (Н.-Лев.,ІІІ, 1956, 397);
[Тіпка (підсміюється):] А я хотів найнять тебе у табакомоли, нюхальну табаку молоти на продаж (Кроп., II, 1958, 405).
Словник української мови (СУМ-11)