нюхало

НЮ́ХАЛО, а, с.

1. фам. Орган нюху, ніс.

[Ліхтаренко:] Ви чули дзвін, та не знаєте, відтіль він, постаріли, нюхало зіпсувалося! (К.-Карий, II, 1960, 336);

— Просто скажу, — констатував дід, — панське у них, у бджіл, нюхало! (Донч., II, 1956, 452).

2. рідко. Те саме, що нюх 2.

— Ви не тямите справжньої поезії села, хоч і посилаєте святить зілля на маковія; ви вже потроху страчуєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії, — сказав Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 611).

Значення в інших словниках

1. нюхало — ню́хало іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нюхало — див. ніс  Словник синонімів Вусика
3. нюхало — -а, с. 1》 фам. Орган нюху, ніс. 2》 рідко. Те саме, що нюх 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нюхало — НЮ́ХАЛО, а, с. 1. фам. Орган нюху, ніс. [Ліхтаренко:] Ви чули дзвін, та не знаєте, відтіль він, постаріли, нюхало зіпсувалося! (І. Карпенко-Карий); – Просто скажу, – констатував дід, – панське у них, у бджіл, нюхало! (О. Донченко). 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
5. нюхало — А, с. Ніс. Витри нюхало — якась смітинка.  Словник сучасного українського сленгу
6. нюхало — (-а) с.; крим., жрм; зневажл. Ніс. <...> "а в нюхало? Подь сюда!" <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 387; ПСУМС, 48.  Словник жарґонної лексики української мови
7. нюхало — НІС (орган нюху), НЮ́ХАЛО фам.; КИ́РПА фам., зневажл. (короткий, задертий догори ніс). А над ворітьми.. на кружалі вирізана була чоловіча пика: рот — як у сома, очі круглі — як у сови, ніс — як у кота (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови