нюхало
НЮ́ХАЛО, а, с.
1. фам. Орган нюху, ніс.
[Ліхтаренко:] Ви чули дзвін, та не знаєте, відтіль він, постаріли, нюхало зіпсувалося! (І. Карпенко-Карий);
– Просто скажу, – констатував дід, – панське у них, у бджіл, нюхало! (О. Донченко).
2. рідко. Те саме, що нюх 2.
– Ви не тямите справжньої поезії села, хоч і посилаєте святить зілля на маковія; ви вже потроху страчуєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії, – сказав Радюк (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)