німотно —
НІМО́ТНО. Присл. до німо́тний. Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Ф. Бурлака); Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
німотно —
НІМО́ТНО. Присл. до німо́тний. Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Бурл., О. Вересай, 1959, 48); Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Рибак, Час.., 1960, 438).
Словник української мови в 11 томах