Словник української мови у 20 томах

німотно

НІМО́ТНО.

Присл. до німо́тний.

Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Ф. Бурлака);

Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Н. Рибак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. німотно — німо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. німотно — НІМО́ТНО. Присл. до німо́тний. Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Бурл., О. Вересай, 1959, 48); Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Рибак, Час.., 1960, 438).  Словник української мови в 11 томах