німотно
НІМО́ТНО.
Присл. до німо́тний.
Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Ф. Бурлака);
Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)