оббирати —
(гусінь) знімати, очищати від; (плоди) обривати; (картоплю) чистити, обчищати; (кого) грабувати, о|б|крадати, с. дерти останню шкуру; дк. ОБІБРАТИ, обголити, облупити, обчистити, зоставити в одній сорочці.
Словник синонімів Караванського
оббирати —
див. грабувати; красти
Словник синонімів Вусика
оббирати —
-аю, -аєш, недок., обібрати, обберу, оббереш, док., перех. 1》 з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. || рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оббирати —
ОББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІБРА́ТИ, обберу́, оббере́ш, док. 1. що з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. Біжить собака..: – Дівонько-голубонько, обчисть мене, оббери реп'яхи на мені (з казки); [Неріса:] Іди.
Словник української мови у 20 томах
оббирати —
ВИБИРА́ТИ кого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов'язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИ заст. — Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти.
Словник синонімів української мови
оббирати —
ОББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІБРА́ТИ, обберу́, оббере́ш, док., перех. 1. з кого — чого, на кому — чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. Біжить собака..: — Дівонько-голубонько, обчисть мене, оббери реп’яхи на мені (Укр..
Словник української мови в 11 томах