оббирати
оббира́ти
-аю, -аєш, недок., обібрати, обберу, оббереш, док., перех.
1》 з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь.
|| рідко. Очищати, звільняти кого-, що-небудь від чогось зайвого, непотрібного або шкідливого, знімаючи його одне за одним.
|| Те саме, що обривати 1).
2》 чим і без додатка, розм., рідко. Знімати, зрізувати з чого-небудь верхній шар (шкаралупу, лушпиння і т. ін.); чистити, обчищати.
3》 Привласнювати чуже силою або нечесними шляхами; грабувати.
|| Те саме, що обкрадати.
|| Нечесно користуватися чужим. Оббирати до нитки.
4》 перев. док., рідко. Те саме, що обирати 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мови