Значення в інших словниках
-
обезбарвлений —
[обеизбарўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
обезбарвлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезбарвити. Обезбарвлена сонцем фарба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обезбарвлений —
ОБЕЗБА́РВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезба́рвити. В Омелька обличчя побите віспою, чуб кольору торішньої обезбарвленої дощами соломи (М. Іщенко); Обезбарвлена сонцем фарба. 2. у знач. прикм. Який став безбарвним, утратив яскравість кольору; знебарвлений.
Словник української мови у 20 томах
-
обезбарвлений —
ОБЕЗБА́РВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезба́рвити. Обезбарвлена сонцем фарба.
Словник української мови в 11 томах