обезбарвлений

обезба́рвлений

[обе^избарўле^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обезбарвлений — обезба́рвлений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезбарвлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезбарвити. Обезбарвлена сонцем фарба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезбарвлений — ОБЕЗБА́РВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обезба́рвити. В Омелька обличчя побите віспою, чуб кольору торішньої обезбарвленої дощами соломи (М. Іщенко); Обезбарвлена сонцем фарба. 2. у знач. прикм. Який став безбарвним, утратив яскравість кольору; знебарвлений.  Словник української мови у 20 томах
4. обезбарвлений — ОБЕЗБА́РВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезба́рвити. Обезбарвлена сонцем фарба.  Словник української мови в 11 томах