Орфографічний словник української мови

обезголовлювати

обезголо́влювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обезголовлювати — див. карати  Словник синонімів Вусика
  2. обезголовлювати — -юю, -юєш, недок., обезголовити, -влю, -виш; мн. обезголовлять; док., перех. Відрубувати, стинати голову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезголовлювати — ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., кого, що. Відрубувати, відсікати голову.  Словник української мови у 20 томах
  4. обезголовлювати — ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., перех. Відрубувати, відсікати голову.  Словник української мови в 11 томах