Великий тлумачний словник сучасної мови

обезголовлювати

обезголо́влювати

-юю, -юєш, недок., обезголовити, -влю, -виш; мн. обезголовлять; док., перех.

Відрубувати, стинати голову.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обезголовлювати — обезголо́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обезголовлювати — див. карати  Словник синонімів Вусика
  3. обезголовлювати — ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., кого, що. Відрубувати, відсікати голову.  Словник української мови у 20 томах
  4. обезголовлювати — ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., перех. Відрубувати, відсікати голову.  Словник української мови в 11 томах