Орфографічний словник української мови

обезправити

обезпра́вити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обезправити — -влю, -виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезпра́влять; док., кого, що. Зробити безправним.  Словник української мови у 20 томах
  3. обезправити — ОБЕЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезправлять; док., перех. Зробити безправним.  Словник української мови в 11 томах