Значення в інших словниках
-
обида —
Оби́да. Образа. Щоби свій самовільний і безправний поступок якось закрити, подали до суду фальшивий донос на посла Пігуляка о обиду чести (Б., 1895, 16, 1) // порівн. пол. obraza — образа; рос. обида — образа.
Українська літературна мова на Буковині
-
обида —
ОБИ́ДА, и, ж., на кого і без дод., розм. Те саме, що обра́за. Він бачив її завжди тиху, спокійну, добру і вгадував, що причиною того була обида (І. Нечуй-Левицький); Спогади – про останні вечори з нею біля перелазу – викликали тільки обиду на Орину та роздратування (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
обида —
ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст.
Словник синонімів української мови
-
обида —
ОБИ́ДА, и, ж., на кого і без додатка, розм. Те саме, що обра́за. Він бачив її завжди тиху, спокійну, добру і вгадував, що причиною того була обида (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах