Орфографічний словник української мови

обкаменувати

обкаменува́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обкаменувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Обкласти камінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обкаменувати — ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, діал. Обкласти камінням, цеглою. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. обкаменувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. обкаменувати — ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Обкласти камінням. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Вільде, На порозі, 1955, 277).  Словник української мови в 11 томах