Словник української мови в 11 томах

обкаменувати

ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Обкласти камінням.

Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Вільде, На порозі, 1955, 277).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обкаменувати — обкаменува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. обкаменувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Обкласти камінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкаменувати — ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, діал. Обкласти камінням, цеглою. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  4. обкаменувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок.  Словник синонімів української мови