обкидання

обкида́ння 1

іменник середнього роду

закида́ння з усіх боків; обметування

обкида́ння 2

іменник середнього роду

відкидання; охоплювання, оточування

Значення в інших словниках

1. обкидання — I -я, с. Дія за знач. обкидати I. II -я, с. Дія за знач. обкидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обкидання — ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹. Лесю Українку вражає відсутність у них [галицьких радикалів] свого власного політичного обличчя, перебігання під польську егіду і обкидання болотом своїх недавніх товаришів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. обкидання — ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹. Ці стовпчики вишивають.. способом обкидання двох сусідніх прутинок (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 24). ОБКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. обкида́ти².  Словник української мови в 11 томах