Великий тлумачний словник сучасної мови

обкидання

обкида́ння

I -я, с.

Дія за знач. обкидати I.

II -я, с.

Дія за знач. обкидати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обкидання — обкида́ння 1 іменник середнього роду закида́ння з усіх боків; обметування обкида́ння 2 іменник середнього роду відкидання; охоплювання, оточування  Орфографічний словник української мови
  2. обкидання — ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹. Лесю Українку вражає відсутність у них [галицьких радикалів] свого власного політичного обличчя, перебігання під польську егіду і обкидання болотом своїх недавніх товаришів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. обкидання — ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹. Ці стовпчики вишивають.. способом обкидання двох сусідніх прутинок (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 24). ОБКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. обкида́ти².  Словник української мови в 11 томах