обкидати

I обк`идатидив. обкидати I.

II обк`идатидив. обкидати II.

III обкид`ати-аю, -аєш, недок., обкидати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь.

|| Накидати щось навколо кого-, чого-небудь.

2》 Густо обшивати, обробляти нитками краї чого-небудь (хусточки, коміра і т. ін.); обметувати.

3》 Вкривати ділянку шкіри, тіла симптоматичними ознаками якоїсь хвороби.

IV обкид`ати-аю, -аєш, недок., обкидати, -аю, -аєш і обкинути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Відкидати щось кругом, з усіх боків чого-небудь.

2》 чим. Обхоплювати, оточувати, огороджувати з усіх боків чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. обкидати — обки́дати 1 дієслово доконаного виду заки́дати з усіх боків; обметати обки́дати 2 дієслово доконаного виду відки́дати; охопити, оточити обкида́ти 1 дієслово недоконаного виду закида́ти з усіх боків; обметувати обкида́ти 2 дієслово недоконаного виду відкида́ти; охоплювати, оточувати  Орфографічний словник української мови
2. обкидати — ОБКИДАТИ – ОКИДАТИ Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом. 2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю. Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати).  Літературне слововживання
3. обкидати — 1. (снігом) обсипати; (жаром) обкладати; (ниткою) обметувати; 2. (сніг) відкидати; (чим) обгороджувати, оточувати.  Словник синонімів Караванського
4. обкидати — див. кидати  Словник синонімів Вусика
5. обкидати — I [обкидатие] -айу, -айеиш, док. II [обкиедатие] -айу, -айеиш, недок.  Орфоепічний словник української мови
6. обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, рідко ОБКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закида́ти з усіх боків чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
7. обкидати — облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері ..  Фразеологічний словник української мови
8. обкидати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
9. обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИ́ДАТИ² див. обкида́ти². ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах