обкидатися

I обк`идатисядив. обкидатися I.

II обк`идатисядив. обкидатися II.

III обкид`атися-аюся, -аєшся, недок., обкидатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом.

2》 перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавестися. Обкидався трохи хазяйством.

3》 тільки недок. Пас. до обкидати I.

IV обкид`атися-аюся, -аєшся, недок., обкидатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Обхоплювати, оточувати себе чим-небудь з усіх боків.

2》 тільки недок. Пас. до обкидати II.

Значення в інших словниках

1. обкидатися — обки́датися 1 дієслово доконаного виду обкидати себе чим-небудь обки́датися 2 дієслово доконаного виду оточувати себе чим-небудь з усіх боків обкида́тися 1 дієслово недоконаного виду закида́ти себе з усіх боків обкида́тися 2 дієслово недоконаного виду охоплювати, оточувати себе з усіх боків  Орфографічний словник української мови
2. обкидатися — ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹. ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2. перев. док., чим і без дод., розм. Придбати що-небудь необхідне для життя, господарства; завести.  Словник української мови у 20 томах
3. обкидатися — ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹. ОБКИ́ДАТИСЯ² див. обкида́тися². ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2. перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавести́ся.  Словник української мови в 11 томах
4. обкидатися — Обкидатися, -даюся, -єшся сов. в. обкидатися, -даюся, -єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. діла не обкидаєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. І. 128.  Словник української мови Грінченка