обкидатися
ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹.
ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Обкидати себе чим-небудь.
Обкидатися снігом.
2. перев. док., чим і без дод., розм. Придбати що-небудь необхідне для життя, господарства; завести.
Обкидався трохи хазяйством.
3. тільки недок. Пас. до обкида́ти¹.
ОБКИ́ДАТИСЯ² див. обкида́тися².
ОБКИДА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Оточувати себе чим-небудь з усіх боків.
* Образно. Передній танк спотикнувся після мого пострілу. Обкидався димом (Ю. Яновський).
2. тільки недок. Пас. до обкида́ти².
Словник української мови (СУМ-20)