обкидатися

ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹.

ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Обкидати себе чим-небудь.

Обкидатися снігом.

2. перев. док., чим і без дод., розм. Придбати що-небудь необхідне для життя, господарства; завести.

Обкидався трохи хазяйством.

3. тільки недок. Пас. до обкида́ти¹.

ОБКИ́ДАТИСЯ² див. обкида́тися².

ОБКИДА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Оточувати себе чим-небудь з усіх боків.

* Образно. Передній танк спотикнувся після мого пострілу. Обкидався димом (Ю. Яновський).

2. тільки недок. Пас. до обкида́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкидатися — обки́датися 1 дієслово доконаного виду обкидати себе чим-небудь обки́датися 2 дієслово доконаного виду оточувати себе чим-небудь з усіх боків обкида́тися 1 дієслово недоконаного виду закида́ти себе з усіх боків обкида́тися 2 дієслово недоконаного виду охоплювати, оточувати себе з усіх боків Орфографічний словник української мови
  2. обкидатися — I обк`идатисядив. обкидатися I. II обк`идатисядив. обкидатися II. III обкид`атися-аюся, -аєшся, недок., обкидатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2》 перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкидатися — ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹. ОБКИ́ДАТИСЯ² див. обкида́тися². ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2. перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавести́ся. Словник української мови в 11 томах
  4. обкидатися — Обкидатися, -даюся, -єшся сов. в. обкидатися, -даюся, -єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. діла не обкидаєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. І. 128. Словник української мови Грінченка